Нижче показано, у яких додаткових контекстах можна застосовувати Метод балансу компетенцій.
Учні 7–8 класів початкових шкіл, а також учні середніх шкіл стоять перед вибором подальшого освітнього або професійного шляху.
Використовуючи метод балансу компетенцій, ви можете допомогти їм уточнити свої інтереси, визначити сильні сторони та області, які потребують подальшої роботи. Завдяки цьому вони зможуть окреслити свої цілі та прийняти усвідомлені рішення щодо подальшого навчання або виходу на ринок праці.
У цьому випадку роль консультанта полягає в наступному:
Робота з молоддю за допомогою балансу також може відбуватися під час уроків з профорієнтації. Її головна мета — підвищити обізнаність учнів про ідею навчання протягом усього життя. Тому важливо поєднувати діагностику сильних і слабких сторін з інформацією про ринок праці (зокрема, спростовувати стереотипи, надавати інформацію про різні галузі) та показувати, що навчання — це процес, який відбувається не лише у школі.
Можна використовувати роботу в групі. Варто під час роботи з молоддю виявити види завдань і ситуацій, у яких вони почуваються комфортно і які їх мотивують до дії.
Діагностуючи компетенції, варто використовувати насамперед розмову (інтерв’ю). Також можна:
У роботі з молоддю можна також:
Важливим фактором у роботі з неповнолітніми особами є участь їхніх батьків. Вони повинні дати згоду на співпрацю з консультантом і можуть брати участь у самому процесі. Перевагою для них буде отримана інформація, адже на основі результатів проведеного балансу їм буде легше підтримувати своїх дітей у реалізації прийнятих рішень і давати поради у майбутньому.
Проведення балансу з молоддю потребує кількох зустрічей. Зазвичай це від 4 до 6 зустрічей — залежно від того, як проходить співпраця та скільки завдань молода особа може виконати самостійно, а в яких потребує підтримки.
Варто при цьому зберігати узгоджений і відносно незмінний графік зустрічей, але залишати простір для гнучкості у формах роботи та використаних інструментах.
Визначаючи тривалість усього процесу, можна врахувати час для зустрічей із батьками — після завершення балансу (спільне обговорення результатів) або перед його початком (презентація методу та час на прийняття рішення про співпрацю з консультантом). Загалом цей процес може тривати близько 2 місяців.
Між зустрічами варто залишати перерви приблизно у 2 тижні. Це дозволить молодим особам виконати нескладні завдання самостійно й дасть час на роздуми. Немає перешкод для того, щоб частину роботи виконували вдома. Однак результати мають обговорюватися під час зустрічей.
За допомогою Методу балансу компетенцій можна визначити, які знання, уміння й соціальні компетенції має конкретна особа, і описати їх мовою результатів навчання.
Баланс може бути використаний у процесі підтвердження результатів навчання (альтернативного шляху вступу до університету для осіб із професійним досвідом).
Співробітник закладу вищої освіти може застосувати біографічне та поведінкове інтерв’ю, щоб визначити, які компетенції має кандидат на навчання. Це особливо корисно для тих осіб, які значну частину знань і навичок здобули на роботі.
Перелік компетенцій дозволяє порівняти їх із результатами навчання, визначеними у програмі навчання.
У межах балансу кандидат на навчання може також підготувати портфоліо, що містить докази наявності потрібних результатів навчання (за підтримки співробітника навчального закладу або з використанням запропонованого Інститутом освітніх досліджень електронного інструменту „Moje Portfolio”). Це може полегшити комісії прийняти рішення про те, чи приймати таку особу на навчання і, якщо рішення буде позитивним, підтвердити окремі предмети або їхні модулі та присвоїти відповідні пункти ECTS (і якщо так — визначити їх кількість). Додатковою перевагою є те, що весь процес документується без необхідності використовувати додаткові форми.
Можна розглянути застосування балансу компетенцій для осіб, які щойно вступили до університету — щоб допомогти їм підготувати план розвитку під час навчання.
У цьому випадку особливою перевагою балансу є підготовка портфоліо, яке можна використовувати під час подання заявки на різні посади, а також складання плану розвитку.
Проведення балансу зі студентами може вимагати кількох зустрічей. Водночас варто дотримуватися узгодженого та відносно незмінного графіка, залишаючи простір для гнучкості щодо формату зустрічей і використаних інструментів.
Можна розглянути застосування балансу компетенцій для осіб, які щойно вступили до університету — щоб допомогти їм підготувати план розвитку під час навчання.
Баланс компетенцій можна використовувати під час зовнішнього та внутрішнього набору працівників.
Щоб оптимально застосувати баланс компетенцій, працедавець має описати знання, уміння та соціальні компетенції, потрібні на конкретній посаді.
Метод балансу компетенцій можна застосувати на таких етапах:
Кандидат проходить баланс компетенцій відповідно до вимог, визначених у вакансії. Завдяки цьому він може вказати у своїй заяві, яким вимогам відповідає та які компетенції має. Якщо кандидат підготував портфоліо, він може надати докази своїх знань і навичок (наприклад, дипломи, опис свого досвіду, опис конкретних успіхів, ситуацій, виконаних завдань).
Рекрутер оцінює кандидата під час співбесіди. Він може спиратися на результати балансу (описані, наприклад, у CV) або портфоліо, подане під час письмової заявки.
Крім інтерв’ю, рекрутер може використовувати тести, симуляції, Assessment Centre та інші HR-інструменти.
На цьому етапі кандидату можна надати зворотний зв’язок. Варто вказати, що було підставою для пропозиції роботи або відхилення заявки (з посиланням на конкретні необхідні компетенції).
Використання балансу компетенцій суттєво не затягне процес рекрутації. Натомість дозволяє зосередитися на реальних знаннях, уміннях і соціальних компетенціях кандидата, а не лише на його попередній освітньо-професійній історії.
Валідація — це перевірка того, чи має людина, яка претендує на отримання певної кваліфікації (тобто диплома або сертифіката), потрібні знання, уміння та соціальні компетенції. При цьому не має значення, де і як вона їх здобула.
Валідація в Польщі відбувається в три етапи: визначення, документування та верифікація результатів навчання.
У межах Інтегрованої системи кваліфікацій (ІСК) уповноважені установи можуть надавати ринкові кваліфікації — тобто дипломи та сертифікати, розроблені суб’єктами господарювання. Щоб отримати кваліфікацію, необхідно успішно пройти процес валідації.
Крім інтерв’ю, рекрутер може використовувати тести, симуляції, Assessment Centre та інші HR-інструменти.
Якщо компетенції, визначені за результатами балансу, відповідають тим, які потрібні для здобуття кваліфікації, клієнт може вирішити, чи варто йому проходити валідацію.
Опис ринкових кваліфікацій
Опис ринкових кваліфікацій в ІСК базується на результатах навчання, які описують знання, уміння та соціальні компетенції, необхідні для виконання завдань, передбачених даною кваліфікацією. У цьому матеріалі для спрощення ми називаємо їх компетенціями. Якщо метою проходження балансу є підтвердження компетенцій та отримання ринкової кваліфікації, тоді відправною точкою має бути опис кваліфікації, доступний в Інтегрованому реєстрі кваліфікацій. Консультант, фіксуючи компетенції клієнта, повинен порівнювати їх з результатами навчання, зазначеними в описі кваліфікації. У цьому випадку важливо звернути особливу увагу на мову та використовувати операційні дієслова (наприклад, характеризувати принципи охорони праці, що діють на робочому місці).